Україна вже виконала практично 80% зобов'язань з імплементації положень Митного кодексу Євросоюзу.

Митний компонент Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (додаток 15) передбачає 4 ключові завдання, перше з яких - імплементувати окремі норми Митного кодексу Європейського Союзу.

Другий крок – приєднання України до двох конвенцій: Про процедуру спільного транзиту та Про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Ці конвенції є закритими і щоб приєднатися до них, бажання держави недостатньо, необхідно отримати запрошення від партнерів, якому передує моніторингова місія країн-учасниць конвенцій.

Після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС уряд ухвалив Національну стратегію доходів на 2024-2030 роки. Розділи документа „митне адміністрування“ та „митна політика“ фокусуються на питаннях комплексного реформування Державної митної служби. Її належить очистити від корупції, забезпечити інституційну спроможність здійснювати правоохоронну функцію із розслідування справ про товарну контрабанду, а також оснастити сучасними технічними засобами митного контролю.

І одним з елементів митного компоненту є повна гармонізація галузевого законодавства України із законодавством ЄС. Тому в лютому 2024-го Міністерство фінансів створило 15 експертних команд, які вже рік працюють над новою редакцією Митного кодексу. Також торік у лютому ухвалено важливий документ, що передбачає затвердження Стратегічного плану розвитку інформаційних технологій в Держмитслужбі до 2028 року. Він базується на багаторічному стратегічному плані розвитку ІТ в Європейському Союзі.

В ЄС виконання положень Митного кодексу забезпечується завдяки 17 основним та 16 додатковим інформаційним системам, які Україні доведеться або побудувати з нуля, або перебудувати, адаптувавши наявні системи.

Детальніше: http://surl.li/wertyuio